Багато наукових камер використовують охолодження сенсора, щоб зменшити вплив температурно-залежного теплового «шуму темнового струму»[посилання] та гарячих пікселів. Деякі камери пропонують кілька методів охолодження для видалення надлишкового тепла, тоді як для деяких камер та програм обробки зображень охолодження не потрібне.
Сам сенсор камери часто охолоджується до температур нижче нуля за допомогою елемента Пельтьє, який передає тепло до системи тепловідведення камери. «Повітряне» або «примусове» охолодження є найпоширенішим методом тепловідведення, коли вентилятор використовує повітряний потік для обміну цього надлишкового тепла з навколишнім повітрям. Крім того, деякі камери також пропонують можливість використання системи циркуляції рідини для відведення тепла в резервуар або охолоджувану ванну. Це може мати переваги в деяких ситуаціях, в обмін на практичність та економічні міркування.

Чи потрібне мені рідинне охолодження?
Для охолоджуваних камер повітряне охолодження зазвичай є найзручнішим варіантом за умови забезпечення достатнього потоку повітря навколо камери, а температура навколишнього середовища в приміщенні не надто висока. Це не вимагає додаткових деталей чи встановлення, і немає ризику розливу чи протікання. Але є дві основні ситуації, за яких рідинне охолодження може бути необхідним.
По-перше, для деяких камер рідинне охолодження може підтримувати нижчу температуру сенсора, що забезпечує нижчий рівень шуму темнового струму. Якщо для цих камер потрібні тривалі часи експозиції від десятків секунд до хвилин, знижений шум може забезпечити значне покращення співвідношення сигнал/шум і якості зображення.
По-друге, хоча під час виробництва докладаються всі зусилля для мінімізації вібрації від внутрішнього вентилятора камери, іноді для дуже чутливого обладнання це може бути проблематично. У цьому випадку рідинне охолодження забезпечує встановлення камери без вібрацій, а систему циркуляції рідини можна відокремити від чутливого обладнання.